ДСТУ 8302:2015. «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» (чинний з 1.07. 2016).
Стандарт є регламентуючим документом для оформлення бібліографічних посилань та бібліографічних списків посилань у наукових роботах. Він установлює види бібліографічних посилань, правила та особливості їхнього складання й розміщення в документах.
ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання» не замінює ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», але він дозволяє значно спростити укладання переліків посилань.
Стандарт поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації. «Список використаної літератури» (як частини довідкового апарату) наводять у формі бібліографічного запису (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006).
Особливості оформленя бібліографічних посилань за ДСТУ 8302:2015
- У заголовку бібліографічного запису подають відомості про одного, двох чи трьох авторів, при цьому імена цих авторів у бібліографічному описі у відомостях про відповідальність (за навскісною рискою) не повторюють.
- Після назви дозволено не зазначати загальне позначення матеріалу — [Текст], [Електронний ресурс], [Карти] можна не вказувати.
- Замість знака «крапка й тире» («. —»), який розділяє зони бібліографічного опису, рекомендовано застосовувати знак «крапка».
- У бібліографічних посиланнях на складник документа у формі аналітичного бібліографічного опису розділовий знак «дві навскісні риски» («//») можна замінювати крапкою а відомості про документ, в якому розміщено складник, виділяти курсивом.
- У складі вихідних даних дозволено не подавати найменування (ім’я) видавця
- Для позначення адреси електронного ресурсу віддаленого доступу в примітці дозволено замість слів «Режим доступу» або їхнього еквівалента іншою мовою (наприклад, «Availablе from») застосовувати абревіатури «URI», або «URL».
- Якщо електронний ресурс має унікальний ідентифікатор DOI або інший постійний ідентифікатор, то замість електронної адреси цього ресурсу рекомендовано зазначати його ідентифікатор.
Приклади оформлення списку використаних джерел
за ДСТУ 8302:2015
ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» (чинний від 01.07.2007).
Стандарт є регламентуючим документом документ для оформлення бібліографічних списків, списків використаної літератури, списків літератури в наукових роботах тощо.
Стандарт не поширюється на бібліографічні посилання.
Основнi вимоги ДСТУ ГОСТ 7.1:2006
- Після прізвища ставиться кома та пробіл, а також пробіл між складовими ініціалів : Мельник, В. М.
- Усі елементи в описі пишуться з малої літери крім перших слів кожної області та заголовків у всіх описах.
- Після заголовку вид матеріалу пишуть у квадратних дужках без пропусків і без скорочення: [Текст] або [Тext], [Електронний ресурс].
- У квадратних дужках пишуть усе, що запозичено з інших джерел, або за даними аналізу матеріалу.
- Прізвище першого автора в описі творів одного автора повторюють в області відповідальності (за косою рискою), а в описі творів двох чи трьох авторів прізвище першого автора пишуть перед заголовком, а після косої риски пишуть прізвища усіх авторів.
- При наявності більше трьох авторів в області відповідальності (за косою рискою) пишуть лише першого автора і [та ін.].
- У дисертації та авторефераті в області відповідальності пишуть повністю прізвище, ім’я та по-батькові.
- У патентних документах в області відповідальності на відміну від інших документів пишуть спочатку прізвище, а потім ініціали.
- Знаки ; та : розділяють пробілами з обох боків.
- У нумерації сторінок відсутні пробіли: 8-10.
- У кінці опису ставиться крапка.
Приклади оформлення бібліографічного опису
за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006