«Ваші священні могили нас зобов’язують жить…»

Галина Потопляк

29 січня в Україні відзначають пам’ять героїв Крут — українських студентів, які, намагались зупинити більшовицький наступ на Київ у 1918 році, потрапили в полон і були розстріляні більшовиками.

Хоч виє знов зима поривом лютим,

Та ми дорогу знаєм до мети.

Героїв Крут!…

 О, нам їх не забути,

Дзвенить їх клич – невтомно далі йти!

Лавренко Михайло

З українського боку в бою під Крутами брали участь близько 600 бійців:

  • 250-400 старшин та курсантів Першої української військової школи імені Богдана Хмельницького;
  • 114-130 добровольців 1-ї сотні Куреня студентів Січових Стрільців (студенти університету св. Володимира, учні гідротехнічної школи, учні лікарської школи тощо);
  • 60 вояків Куреня смерті;
  • 80 бійців чернігівського вільного козацтва;
  • кавалерійський загін.

Командувачем українських частин, які брали участь у бою під Крутами, був Аверкій Гончаренко — колишній капітан російської імператорської армії, нагороджений Георгіївським хрестом. На час подій він був командиром куреня Першої української військової школи імені Богдана Хмельницького. Помер в еміграції у США 1980 року.

Із числа загиблих та розстріляних відомі прізвища лише 20:

— 7 студентів Українського Народного університету (Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сірик, Омельченко (сотник));

— 6 студентів Київського університету Св. Володимира (Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андріїв);

— 7 гімназистів 2-ї Кирило-Мефодіївської гімназії (Андрій Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григір Пінський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу)).

До полону потрапило 36 старшин, студентів та гімназистів:

— 6 поранених із числа вояків Студентської сотні та 1 гімназист, що виявився сином машиніста, який возив членів українського радянського народного секретаріату, було відправлено на лікування до Харкова (всі вони вижили);

— 27 полонених студентів та гімназистів, включаючи сотника Омельченка, було трохи згодом розстріляно прямо на ст. Крути;

— 2 старшин (один з них — прапорщик Павло Кольченко, інший, можливо — прапорщик Костянтин Велігорський) були як трофеї забрані червоногвардійцями та матросами, замучені, а їхні понівечені тіла викинуті на залізничному перегоні в районі Ніжина. Рештки П. Кольченка було знайдено у березні 1918 р. та перепоховано разом з тілами 27 розстріляних на Аскольдовій могилі у Києві. Рештки прапорщика Велігорського було віднайдено значно пізніше.

Григорій Пипський просто в обличчя розстрільній команді червоногвардійців заспівав рядки українського гімну. Почувши «Ще не вмерла України ні слава, ні воля!», інші засуджені підхопили пісню, чим розлютили своїх катів. 27 молодих українців, гімназистів та студентів, розстріляли 29 січня 1918 р. серед засніженого поля.

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

“На порох стерти, перебити!” —

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей — не перемогти!

Луків Микола

Командував армією більшовиків Михайло Муравйов. На підступах до столиці він закликав: «Наше бойове завдання – взяти Київ… Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо».

Пішли… І задрижало поле…

Ударив бій – і крик, і кров,

Героїв кров, щоб ти, монголе,

У славен Київ не прийшов!

М. Щербак

Бій під Крутами був успішним для оборонців української державності — наказ командування було виконано, стрімкий наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії й мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Їх слава буде пломеніти…

Уже в березні 1918 року, після підписання Берестейського миру, за німецької окупації України та з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було урочисто перепоховано полеглих студентів на Аскольдовій Могилі в Києві. 

Під час похорону голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам’яті тридцяти».

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів українців,

Славних молодих…

На Аскольдовій Могилі

Український цвіт —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн

Боже, покарай! —

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. —

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

Павло Тичина

Десятиліттями історія бою або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. В Україні відзначення бою під Крутами розпочалися лише напередодні відновлення її незалежності.

29 січня 1991 з ініціативи Народного руху України, за участі В’ячеслава Чорновола, Студентської спілки, інших національно-демократичних організацій у Крутах було встановлено березовий хрест та відбувся перший невеличкий громадський мітинг.

2006 року на місці бою під Крутами встановлено пам’ятник. У 2008 році меморіал доповнила музейна експозиція – сім вагонів і відкрита залізнична платформа військового ешелону.

Із нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні.

На початку 2012 року на місці дерев’яного хреста на Аскольдовій могилі було встановлено справжній пам’ятник крутянцям: виготовлений із дорогого каменя «козацький хрест», у центрі якого висічено тризуб, під яким промовиста і символічна цитата зі святого Євангелія — «Найбільша любов — життя покласти за друзів».

У 2019 році на екрани вийшла історична драма Олександра Шапарєва “Крути 1918”.

Фільм доступний для перегляду на каналі Держкіно в Youtube.

Половину коштів на фільмування з бюджету у 52 мільйони гривень надала держава, а до батальних сцен залучили бійців Національної гвардії.

Фільм поєднує висвітлення реальних історичних подій з вигаданою сюжетною лінією про боротьбу української контррозвідки проти більшовиків.

О, скільки їх, відважних юнаків,

За рідний край і за любов до волі

Лягли от тут, на цьому полі!..

Демид Бурко

Крути. Березень 2022

І в бій підемо другий раз!

Скажи, що шлях покажуть Крути,

Що замість терня ореол,

Що Україні вічно бути,

Про Україну всім почути,

Бо світу це новий престол!

В. Янів

Знову бій під Крутами. 1 березня між селами Пам’ятне та Хороше Озеро на Чернігівщині відбувся бій Збройних сил України та Тероборони із російською армією. Через 104 роки українці і росіяни билися знову. Цього разу російська армія зазнала приголомшливої поразки. За свідченням жителів громади, після бою тіла майже 200 загиблих російських солдатів та офіцерів збирали по всій окрузі.

Бій під Крутами не може вважатися доленосною битвою. Крути лише символ. Символ непохитності, патріотизму та всеосяжної любові до Батьківщини.

О, Боже наш добрий

З високого неба!

Молитву сьогодні

Заносим до Тебе.

За тих, що боролись

При станції Крути

За нашу Державу

Із ворогом лютим,

Що в битві цій впали

В цю зиму криваву…

Прийми їх до Себе!

Прийми в Свою славу!

А нам від цих Триста,

О, Боже, благаєм!

Любові дай вчитись

До рідного Краю!

                                                   Леся Храплива

Із фонду бібліотеки ТНМУ:

  1. Крути. Збірка у пам’ять героїв Крут [Текст] / упоряд. О. Зінкевич, Н. Зінкевич. – Київ : Смолоскип, 2008. —420 с.
  2. Сорока, Ю. В.. Бій під Крутами [Текст] / Ю. В. Сорока. — Харків : Фоліо, 2014. — 121 с.
  3. Крути. Січень 1918 року [Текст]: документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / Історико-культурологічне товариство “Герої Крут”; ред. кол. С. І. Білоконь [та ін.]. – Київ : Просвіта, 2010. — 880 с. : іл.
  4. Бій відлунав… [Текст] : на відзначення 89-ої роковини трагедії під Крутами / упоряд., ред. В. О. Рог. — Чернігів : Деснянська правда, 2006. — 96 с.
  5. Герої Крут — Герої України! [Текст] : присвячується 90-річчю лицарського подвигу українських студентів під Крутами у боротьбі за Україну / упоряд. Є. Філь; ред. І. Миколів. — Тернопіль: Астон, 2008. — 152 с.