«Не забудеш мене, поки віку твого, моя нене Вкраїно»

(до 200-річчя від дня народження П. Куліша —

українського письменника, фольклориста, етнографа)

(1819-1897)

(1819—1897)

Рекомендаційний список літератури

Народився Пантелеймон Олександрович Куліш 7 серпня 1819 року в містечку Воронежі колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (Шосткінський район Сумської області). Був дитиною від другого шлюбу заможного селянина Олександра Андрійовича і дочки козацького сотника Івана Гладкого — Катерини.

Дитинство хлопця пройшло на хуторі під Воронежем, де в атмосфері особливої пошани до народних традицій, слова, пісні, казок, легенд, переказів формувався характер майбутнього письменника.

Навчався у Новгород-Сіверській гімназії. Учителював в дворянських училищах та гімназіях.

З кінця 1830-х років П. Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. Згодом дістав посаду викладача в луцькому дворянському училищі.

Пантелеймон Куліш разом із Тарасом Шевченком та Миколою Костомаровим склав славетну наддніпрянську «трійцю» 1840-1860-х рр., яка заклала підвалини національно-історичної самосвідомості та нової літератури.

Письменника як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештували та відправили на заслання в Тулу. Після заслання він повернувся до Петербурга, де продовжував творити, хоча деякий час не мав права друкуватися.

Він був автором першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису. Пантелеймон Куліш автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Він також займався видавничою діяльністю, був активним співробітником в українському журналі «Основа».

П. Куліш відомий як перший перекладач Біблії українською мовою. Спочатку він переклав чотири Євангелії. Знайомство і спільна праця з фізиком, перекладачем, знавцем стародавніх мов Іваном Пулюєм пришвидшило цю роботу. Але майже п’ятнадцятирічну завершену працю знищила пожежа, яка сталася на хуторі, де мешкав письменник. Немолодий уже Пантелеймон Куліш знову береться за роботу. До своєї смерті він, крім Псалтиря, встиг знову перекласти Старий Заповіт. Його справу продовжив Іван Нечуй-Левицький.

Останні роки життя провів на власному хуторі Мотронівка на Чернігівщині. Тут і помер 14 лютого 1897 року.

Пантелеймон Куліш — український прозаїк, поет, драматург, історик, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, критик, педагог, видавець та громадський діяч.


**********************

1. Куліш, П. Байда, князь Вишневецький [Текст] / П. Куліш // Українська історична драма / упоряд. М. Дмитренко. — Київ : Український центр духовної культури, 2002. — 620 с.

2. Куліш, П. Вибрані твори [Текст] / П. Куліш. — Харків : Ранок, 2009. — 320 с.

3. Куліш, П. Твори [Текст] : в 2-х т. / П. Куліш. — 2-ге вид. — Київ : Наукова думка, 1998. — Т. 1 : Прозові твори. Поетичні твори. Переспіви та переклади. — 752 с.

4. Куліш, П. Твори [Текст] : в 2-х т. / П. Куліш. — 2-ге вид. — Київ : Наукова думка, 1998. — Т. 2 : Поеми. Драматичні твори. — 768 с.

5. Куліш, П. Чорна рада [Текст] : хроніка 1663 року та оповідання / П. Куліш. — Київ : Веселка, 1990. — 256 с.

6. Махун, С. «Гарячий Куліш». Історіософічні пошуки славетного українського класика [Текст] / С. Махун, І. Сюндюков // Україна Incognita / за заг. ред. Л. Івашиної. — Вид. 6-те. — Київ : Українська прес-група, 2013. — С. 191—194.

7. Пантелеймон Куліш (1819—1897) — письменник, публіцист, критик, етнограф, фольклорист, громадський діяч [Текст] // Сто найвідоміших українців. — Київ, 2002. — С. 255—261.

8. Федорук, О. О. Кулішезнавство [Текст] / О. О. Федорук // Енциклопедія сучасної України. — Київ, 2016. — Т. 16 : Куз—Лев. — С. 81—86.

**********************

9. Гонта, А. Художні та любовні романи Куліша П. [Текст] / А. Гонта // Українська культура. — 2007. — № 6. — С. 32—33.

10. Збожна, О. Слід Пантелеймона Куліша на підавстрійській українській землі [Текст] : до 200-х роковин від дня народження Пантелеймона Куліша / О. Збожна // Вільне життя плюс. — 2019. — 31 трав. — С. 2.

11. Кудема, О. Пантелеймон Куліш: письменник, етнограф, мовознавець [Текст] / О. Кудема // Дивослово. — 2016. — № 3. — С. 42—46.

12. Мельничук, Б. Від Козівщини до Китаю. Під знаком Пантелеймона Куліша [Текст] : [про репрезентацію двотомника «Записки о Южной Руси» Пантелеймона Куліша] / Б. Мельничук // Вільне життя плюс. — 2017. — 21 квіт. — С. 6.

13. Черкаська, Г. Дружина письменника [Текст] : [Олександра Білозерська (літературний псевдонім Ганна Барвінок) дружина Пантелеймона Куліша] / Г. Черкаська // Голос України. — 2018. — 15 листоп. — С. 8.

14. Чубата, Д. «Не забудеш мене, поки віку твого, моя нене Вкраїно» [Текст] : [про Пантелеймона Куліша] / Д. Чубата // Вільне життя плюс. — 2017. — 3 берез. — С. 5.

15. Чубата, Д. «Не забудеш мене, поки віку твого, моя нене Вкраїно» [Текст] : [у лютому 2017-го виповнилося 120 років від дня відходу у засвіти Пантелеймона Куліша] / Д. Чубата // Літературний Тернопіль. — 2017. — № 3. — С. 59—61.

Підготувала Водюк Н. П.

2019 р.