Scopus – одна з найбільших уніфікованих реферативних та цитатних баз даних рецензованої науково-дослідної літератури.

Власником та розповсюджувачем є компанія Elsevier (заснована у 1880 р., м. Амстердам, Нідерланди) – провідне видавництво, яке щороку випускає близько чверті всіх світових наукових журналів. У 1999 р. Elsevier створиво платформу Sciencedirect – онлайнову базу даних ресурсів видавництва, яка стала важливим інформаційним ресурсом міжнародного науково-дослідного співтовариства. На основі Sciencedirect у 2002 р. створено Scopus — бібліографічну і реферативну базу даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях.

Матеріали та ресурси, які допоможуть використовувати Scopus з максимальною користю для Вашої роботи:

Індексація журналів/конференцій в Scopus:

Навчальні посібники по роботі зі Scopus

Переглянути профіль у Scopus

Web of Sciences (WOS)Інституційне та організаційне оформлення індексів цитування авторів та імпакт-факторів журналів пов’язане зі створенням у 1960 р. у Філадельфії (США) Інституту наукової інформації (Institute for Scientific Information, ISI), що займається складанням бібліографічних баз даних наукових публікацій, їхнім індексуванням і визначенням наукометричних показників.

Основні продукти компанії:

реферативні бази даних;

  • щорічний звіт Journal Scitation Report, у якому наводяться імпакт-фактори всіх журналів, що індексуються інститутом;

  • щорічний список найбільше цитованих вчених, на основі якого, зокрема, складається Академічний рейтинг університетів світу.

Інформаційну основу індексу цитування складають індекси цитування з різних галузей наук, що відображені у базах даних Інституту наукової інформації (ISI), та спеціалізовані покажчики, які об’єднують матеріали конференцій та симпозіумів, оглядові видання та ін. Science Citation Index (SCI) та її інтернет-версія Web of Sciences (WOS) – база даних індексів цитування з природничих і точних наук – снує з 1963 року і охоплює публікації, що стосуються наук про життя і Землю, різних галузей фізики, хімії, математики, агронауки та тваринництва, харчової промисловості, сільського господарства, охорони навколишнього середовища, клінічної медицини, техніки і технології, прикладних наук і будівництва. Це – спеціалізований інформаційний продукт, в якому збирається та обробляється бібліографічна інформація про наукові публікації, а саме: назва тексту, вихідні дані, автор тексту (прізвище, ім’я, назва організації, в якій він працює), тип тексту (стаття, доповідь, рецензія тощо), ключові слова, список цитованої літератури, мова, якою опубліковано текст. База дозволяє знаходити як публікації, що цитуються у кожній окремо взятій статті, так і публікації, що цитують цю статтю.

Відеоурок з пошуку та та аналізу інформації у Web of Science

.

База даних ESCI на платформі Web of Science. Новий індекс цитування Emerging Sources Citation Index (ESCI) був запущен в листопаді 2015 року. Д нього входять журнали, які претендують на включення в основні журнальні індекси Web of Science Core Collection. Для журналів, що входять в ESCI, не розраховується імпакт-фактор. За результатами аналізу наукометричних показників журнали або переходять в основні бази Web of Science Core Collection, або виключаються з ESCI.

Пошук видань у.базы даних ESCI

Google Scholar – пошукова система вільного доступу, яка забезпечує повнотекстовий пошук наукових публікацій усіх форматів та дисциплін.

Система працює з листопада 2004 року. Індекс Академії Google включає більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки.

Google Scholar дозволяє користувачам здійснювати пошук цифрової або фізичної копії статей, онлайн або в бібліотеках. Результати пошуку генеруються з використанням посилань з повнотекстових журнальних статей, технічних звітів, препринтів, дисертацій, книг та інших документів, у тому числі веб-сторінок, які вважаються науковими. Оскільки більшість наукових результатів пошуку Google – це прямі посилання на комерційні журнальні статті, більшість користувачів зможуть отримати доступ лише до анотації статті. Доступ до повного тексту зазвичай є платним. Google Scholar здійснює підрахунку кількості цитувань – http://code.google.com/p/citations-gadget/. Цей сервіс враховує загальну кількість цитувань, загальну кількість цитованих публікацій та індекс Хірша. Завдяки функції «Цитується в», Google Scholar надає доступ до анотацій статей, у яких процитовано розглядану статтю.

Інструкція з реєстрації в Google Scholar

Перегляд профылю та статистика цитувань у Google Scholar

Додавання та цитування статей у Google Scholar

Index Copernicus (IC) – міжнародна платформа для просування спеціалізованих наукових досягнень, яка сприяє підтримці національного та міжнародного співробітництва між вченими й видавцями наукових журналів. Платформа ІС була створена у Польщі у 1999 році. Щорічно вона публікує рейтинг видань та проводить детальний аналіз не тільки наукового рівня кожного журналу, але і його оформлення, розповсюдженості, привабливості для читачів тощо.

ResearchBib (Японія) – відкрита за доступом високо стандартизована база даних для індексації наукових праць дослідників і видавців, яка архівує статті з журналів, тези конференцій, журнальний профіль, дослідницькі позиції тощод. ResearchBib є найбільшою базою даних журналів (понад 420 тисяч найменувань), які подано у вільному доступі в мережі Інтернет.

J-Gate (Індія) – база даних видань різної тематичної спрямованості зі всього світу та забезпечує безперешкодний доступ до мільйонів журнальних статей, пропонуємих тисячами видавців. Містить понад 48 млн. статей, індексує зміст 46 426 електронних журналів з посиланнями на повний текст на їхніх сайтах.

WorldCat – одна з найбільших у світі бібліографічна база даних, яка налічує понад 240 млн записів на 470 мовах світу. WorldCat засновано в 1967 році Фредом Кілгуром. База створюється спільними зусиллями більш ніж 72 тис. бібліотек зі 170 країн світу в рамках організації OCLC.

Ulrichsweb (Ulrich’s Periodicals Directory) – авторитетна міжнародна база даних, яка містить опис понад 300 тисяч періодичних видань. Активно використовується співробітниками електронних каталогів, бібліотек, репозитаріїв, наукометричних баз Scopus і Web of Science для отримання докладної інформації про наукові журнали.