Михайло Грушевський — історик і будівничий нації
( 155 років від дня народження)
(1866—1934)
Народився 29 вересня 1866 р. в м. Холмі (нині Хелм, Польща) в родині педагога-славіста. Походив з давнього духовного роду на Чигиринщині. У 1890 р. закінчив історико-філологічний факультет Київського університету.
Наукову працю розпочав під керівництвом В. Антоновича. Перші наукові публікації: «Волинське питання 1077—1102 pp.», «Громадський рух на Україні—Русі в XIII ст.»; кандидатська робота — «Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV століття» (1891). Отримавши 1894 р. ступінь магістра, очолив кафедру історії Східної Європи Львівського університету, якою керував до 1914 р. У 1897 р. очолив Наукове товариство ім. Т. Шевченка, редагував його записки, був головою історичної секції та Археографічної комісії. З його ініціативи з 1898 р. почав виходити «Літературно-науковий вісник».
Михайло Грушевський створив у Львові наукову школу істориків України, до якої входили С. Томашівський, О. Терлецький, М. Кордуба, І. Крип’якевич, І. Джиджора, І. Кревецький та інші вчені.
1898 р. у Львові вийшов перший том десятитомної «Історії України—Руси», у 1904 р. в Петербурзі — «Нарис історії українського народу», 1911 р. — «Ілюстрована історія України». В 1904 р. опублікував статтю «Звичайна схема «руської» історії і справа раціонального укладу історії східного слов’янства», в якій теоретично обґрунтував свою схему історії України як самостійного процесу історії українського народу, окремого від своїх сусідів за походженням, політичним, господарським і культурним життям.
Політична діяльність М. Грушевського почалася в Галичині, де він був одним із засновників Національно-демократичної партії. Як загальновизнаний лідер українства 1908 р. очолив Товариство українських поступовців, що об’єднувало тоді більшість українських партій та національно-громадських організацій. Був неодноразово заарештований, перебував на засланні у Сибіру.
Співпрацював у журналі «Украинская жизнь», тижневику «Промінь» у Москві.
Повернувшись до Києва у березні 1917 р., очолив Центральну раду. Приєднався до УПСР. 29 квітня 1918 р. був обраний Президентом Української Народної Республіки. Після її ліквідації в 1919 р. виїхав за кордон.
У цей період він зосереджується на науковій праці та пропаганді ідей українства серед впливових кіл зарубіжного академічного і політичного світу. Заснував у Відні Український соціологічний інститут — першу наукову установу в еміграції.
На початку 1924 p. М. Грушевський, обраний 1923 р. дійсним членом Української академії наук, знову повернувся до Києва. Він відновив діяльність історичної секції колишнього Українського наукового товариства, очолив Археографічну комісію, редагував журнал «Україна». Крім історичної проблематики досліджував історію української літератури. У 1923—1927 pp. вийшла його фундаментальна «Історія української літератури» в 5 томах. 1929 р. його було обрано дійсним членом АН СРСР. Однак у березні 1931 p. М. Грушевський був звинувачений в українському буржуазному націоналізмі й керівництві підпільною антирадянською організацією і висланий до Москви. Створені ним наукові установи було ліквідовано, співробітників та учнів здебільшого заарештовано й репресовано. Через деякий час його випустили зі сталінських лабет.
М. Грушевський залишив величезну творчу спадщину — близько 2 тисяч наукових праць, які досить довго перебували «під арештом» у спецфондах, а саме ім’я вченого було викреслено з вітчизняної науки та історії. Він також автор низки оповідань, драматичних творів, поезій, опублікованих під псевдонімом Михайла Козака («Не журись», «І знов мене самотність огортає» та ін.).
Помер 25 листопада 1934 р. під час лікування в Кисловодську. Похований у Києві.
https://www.ebk.net.ua/Book/biographies/d_i_h_d_u/part1/117.htm
Рекомендаційний список літератури
- Грушевський, М. На порозі Нової України : гадки і мрії / М. Грушевський. — Київ : Наукова думка, 1991. — 128 с.
- Грушевський, М. Хто такі українці і чого вони хочуть / М. Грушевський. — Київ, 1991. — 240 с.
- Грушевський, М. С. Ілюстрована Історія України / М. С. Грушевський ; ред. І. Кручик. — Репр. відтворення видання 1913 року. — Київ : Золоті ворота, 1990. — 524 с.
- Грушевський, М. С. Ілюстрована історія України. З додатком Нового Періоду Історії України за роки від 1914 до 1919 / М. С. Грушевський. — Нью Йорк, 1990. — 560 с.
- Грушевський, М. С. Історія України / М. С. Грушевський. — Київ : Освіта, 1992. — 271 с.
- Грушевський, М. С. Історія України, приладжена до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх / М. С. Грушевський. — 2-е вид., стереотип. — Київ : Либідь, 1992. — 228 с.
- Грушевський, М. С. Предок : із белетристичної спадщини / М. С. Грушевський. — Київ : Веселка, 1990. — 247 с.
- Грушевський, М. С. Про старі часи на Україні. Коротка Історія України (для першого початку) / М. С. Грушевський. — Київ : Обереги, 1991. — 104 с.
- Грушевський, М. С. Про українську мову і українську школу / М. С. Грушевський. — друк. за вид. 1913 р. — Київ : Веселка, 1991. — 46 с.
*************
- Верстюк, В. Ф. М. С. Грушевський. Коротка хроніка життя та діяльності / В. Ф. Верстюк, Р. Я. Пиріг. — Київ : Либідь, 1996. — 144 с.
- Михайло Грушевський — науковець і політик у контексті сучасності / заг. ред. В. І. Сергійчук. — Київ : Українська Видавнича Спілка, 2002. — 400 с.
- Михайло Грушевський (1866—1934) // Україна — єдина країна. Традиції, обряди, побут. Пам’ятки України. Люди, що змінили Україну. — Київ : Видавництво Глорія, 2016. — С. 258.
- Михайло Грушевський: фотоальбом / упоряд.: Л. В. Решодько, С. М. Панькова ; ред. О. П. Косюк. — Київ : Україна, 1996. — 142 с.
- Полянський, О. Історичні силуети (Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Яків Головацький, Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Ярослав Стецько, Роман Шухевич, Володимир Янів, Володимир Кубійович, Микола Чубатий, Іван Драч) / О. Полянський. — Тернопіль : Лілея, 1998. — 128 с.
- Пристайко, В. Михайло Грушевський і ГПУ—НКВД. Трагічне десятиліття: 1924—1934 / В. Пристайко, Ю. Шаповал ; відпов. ред. І. Ільєнко. — Київ : Україна, 1996. — 336 с.
- Стрельський, Г. Михайло Грушевський, його сподвижники й опоненти / Г. Стрельський, А. Трубайчук. — Київ : Четверта хвиля, 1996. — 192 с.
- Шаповал, Ю. Михайло Грушевський / Ю. Шаповал, І. Верба. — Видавничий дім «Альтернативи», 2005. — 352 с. 18
*************
- «…доконала його Москва»: 150 років з дня народження Михайла Грушевського // Урядовий кур’єр. — 2016. — 24 верес. — С. 8.
- Дояр, Л. Михайло Грушевський: здалеку і зблизька / Л. Дояр // Голос України. — 2020. — 22 січ. — С. 14.
- Журжа, І. «Справа Грушевського» / І. Журжа // Голос України. — 2016. — 29 верес. — С. 20.
- Мадзій, І. Сліди Грушевського на Борщівщині / І. Мадзій // Вільне життя плюс. — 2019. — 8 листоп. — С. 5.
- Мацько, Л. Українська мова, культура й освіта в діяльності Михайла Грушевського : на пошану 150-річчя від дня народження Першого Президента України / Л. Мацько // Дивослово. — 2016. — № 12. — С. 32—38.
- Пиріг, Р. Я. Михайло Грушевський і Академія: нереалізоване президентство (1924—1928 рр.) / Р. Я. Пиріг // Вісник НАН України. — 2016. — № 7. — С. 3—18.
- Пиріг, Р. Я. Михайло Грушевський: суспільне усвідомлення історичної постаті / Р. Я. Пиріг // Український історичний журнал. — 2016. — № 4. — С. 4—10.
- Сливка, П. Політичні помилки Михайла Грушевського / П. Сливка // Вільне життя плюс. — 2016. — 28 жовт. — С. 2.
- Сливка, П. Політична помилка Михайла Грушевського / П. Сливка // Вільне життя плюс. — 2016. — 4 листоп. — С. 2.
- Сміян, Н. Завдяки йому Україна «з нічого стала державою» : [150 років від дня народження Михайла Грушевського] / Н. Сміян // Голос України. — 2016. — 29 верес. — С. 1 ; 10.
- Чорна, С. «Ніхто в більшій мірі не мав права на титул фундатора Української Народної Республіки» : [Михайло Грушевський — політик і державний діяч] / С. Чорна // Голос України. — 2019. — 11 черв. — С. 6.
- Шаповал, Ю. І. Михайло Грушевський: еміґрація й повернення в Україну (1919—1924 рр.) / Ю. І. Шаповал // Український історичний журнал. — 2016. — № 6. — С. 4—23.
- Шелудякова, Н. А. М. Грушевський — колекціонер : [висвітлюється діяльність М. Грушевського як колекціонера та основні аспекти його колекційних практик та інтересів] / Н. А. Шелудякова // Український історичний журнал. — 2016. — № 2. — С. 69—96.
Уклала Водюк Н. П. 2021р.