1

Сковорода Григорій —

український просвітитель, поет, педагог,

мандрівний філософ

 

(295 років від дня народження)

 


Рекомендаційний список літератури

 

 

Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Початкову освіту здобув в сільській школі, навчався у дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві. З 1738 році — почав навчання у Києво-Могилянській академії. З 1742 по 1744 рік жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, створював музику на власні вірші. У 1750 році у складі російської місії Сковорода виїжджав за кордон і три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідав Братиславу, Відень, Будапешт; бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн. У 1753 році — повернувся в Україну, викладав поетику в Переяславському колегіумі. Писав байки, викладав стародавні мови. Сковорода написав підручник з етики. Незабаром мусив залишити колегіум, через доноси на нього. 1754 – 1759 — жив у селі Коврай на Переяславщині, працюючи домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пісень». Працював викладачем (спочатку поетики, а згодом етики) у Харківському колегіумі. Учителюючи в Харкові, латинськими і українськими віршами написав «Байку Езопову» (1760 р.), склав дві вступні лекції-проповіді до курсу етики. Протягом 1769 – 1774 років Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу». У 1775 – 1776 роках були написані твір «Книжечка, названа Si-lenus Alcibiadis, сиріч Ікона Алківіадська («Ізраїльський змій») та «Книжечка про читання святого письма, названа Дружина Лотова». У 1785 році Сковорода об’єднав тридцять віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень». У 1787 році він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка», а у 1791 році завершив філософський твір «Діалог. Ім’я йому — Потоп зміїний». З 1769 року Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами. Ходив філософ завжди в звичайній свиті. Крім книг, рукописів, сопілки в полотняній торбі та палиці, нічого більше не мав, навіть не прагнув мати власної хати і взагалі постійної домівки. У 71 рік поет пішки пройшов триста верств аж до Орловщини, де жив його учень і приятель Михайло Ковалинський, щоб передати йому рукописи своїх творів. А повернувшись, зупинився в селі Іванівці, був веселий, балакучий, згодом вийшов у сад і край дороги став копати яму. «Що це ви робите, Григорію?» — запитали здивовано друзі. «Та копаю собі могилу, бо прийшов мій час». Помер 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочівського району Харківської області.

 Спадщина композитора, поета, байкаря і філософа Григорія Савича Сковороди є дорогим надбанням української національної і світової культури.

 

 Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Мистецтво

Джерело: http://dovidka.biz.ua/grigoriy-skovoroda-biografiya-korotko/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

 

 

 

 

1.     Григорій Сковорода і «український кордоцентризм» [Текст] // Попович, М. Культура : ілюстрована енциклопедія України / М. Попович. — Київ : Балтія-Друк, 2015. — С. 81—82.

2.     Григорій Сковорода (1722—1794) [Текст] // Україна — єдина країна. Традиції, обряди, побут. Пам’ятки України. Люди, що змінили Україну. — Київ : Видавництво Глорія, 2016. — С. 237.

3.     Григорій Сковорода (1722—1794 рр.) [Текст] // Сто видатних українців / Н. В. Астапенко [та ін.]. — Київ : Арій, 2006. — С. 157—161.

4.     Кримський, С. Філософ, якого «не спіймав світ» [Текст] / С. Кримський // Україна Incognita / за заг. ред. Л. Івашиної. — Вид. 6-те, стер. — Київ : Українська прес-група, 2013. — С. 145—147.

5.     Неспіймані світом [Текст] // Сергійчук, В. Що дала Україна світові / В. Сергійчук. — 2-ге вид., допов. — Київ : ПП Сергійчук М. І., 2008. — С. 96—97.

 

 

*****

 

 

6.     Вільчинська, С. Топос українського кордологізму [Текст] : [філософія Григорія Сковороди] / С. Вільчинська // Філософська думка. — 2007. — № 5. — С. 84—103.

7.     Войцехівський, Б. Нам треба мудрості Сковороди [Текст] : [до 290-річчя з дня народження мислителя світового рівня] / Б. Войцехівський // Урядовий кур'єр. — 2012. — 7 груд. — С. 11.

8.     Данилець, О. «Сковороди зоря у вічність промовля» [Текст] : [до 290-річчя з дня народження Г. Сковороди] / О. Данилець // Урядовий кур'єр. — 2012. — 1 груд. — С. 17.

9.     Колодний, А. Григорій Сковорода (1722—1794). До 285-річчя від дня народження [Текст] / А. Колодний // Релігійна панорама. — 2007. — № 12. — С. 69.

10.    Красюк, С. Слобожанський любомудр [Текст] : [Г. Сковорода — український філософ] / С. Красюк // Науковий світ. — 2011. — № 6. — С. 18—19.

11.   Ларіонов, П. Із мандрів шляхами Сковороди [Текст] : [до 290-ї річниці від дня народження філософа світової величини] / П. Ларіонов // Урядовий кур'єр. — 2012. — 23 жовт. — С. 5.

12.     Махінчук, М. Дорогами Григорія Сковороди мандрує публіцист Володимир Стадниченко в новій книзі «Садівник щастя» [Текст] / М. Махінчук // Голос України. — 2012. — 6 жовт. — С. 22.

13.    Стадниченко, В. Наш отчий дім. Яким бути музею Григорія Сковороди на його батьківщині — в селі Чорнухи на Полтавщині [Текст] / В. Стадниченко // Урядовий кур’єр. — 2010. — 5 берез. — С. 6—7.

14.    Стех, Я. «Світ ловив мене, але не спіймав…» [Текст] : [розповідь про визначного просвітителя-гуманіста, Філософа, поета і педагога Г. Сковороду] / Я. Стех // Вільне життя плюс. — 2016. — 11 листоп. — С. 4.

15.      Чубата, Д. Він чолом сягав до зірок [Текст] : [Г. С. Сковорода] / Д. Чубата // Вільне життя плюс. — 2013. — 13 груд. — С. 5.

 

 

2017 р.

 

Comments