У бібліотеці ТДМУ відбувся творчий вечір Романа Ладики

опубліковано 25 квіт. 2017 р., 00:32 Бібліотека ТДМУ

У читальній залі бібліотеки Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського відбувся творчий вечір «Від Пушкіна до Єсеніна : російська поезія в перекладах» доцента кафедри медичної фізики та лікувальної діагностики, поета і перекладача, члена Національної спілки письменників України Романа Ладики. На зустріч з Романом Богдановичем прийшло багато шанувальників його творчості, поціновувачів  красного письменства.

IMG_5747 IMG_5759

На прохання аудиторії Роман Богданович прочитав українською мовою улюблені вірші Пушкіна, Єсеніна, Анненського та інших російських поетів-класиків. Не менше зацікавлення викликали й роздуми Романа Богдановича про процес творення текстів, про те, що для нього найважливіше у перекладацькій праці, про власну літературну творчість, а також його спогади про відомого письменника, перекладача, літературознавця, редактора Валентина Корнієнка.

IMG_5931

«Своїм успіхом у перекладацькій справі я значною мірою завдячую Валентину Олексійовичу. Він народився 1939 року на Київщині, після війни переїхав з батьками в Тернопіль, де закінчив школу і вступив на філологічний факультет Київського університету. Після закінчення університету майже 40 років працював у престижних київських видавництвах і часописах, спілкувався з видатними представниками красного письменства. У 2001 році повернувся в Тернопіль. Відтоді й  почалася наша співпраця. Валентин Корнієнко перекладав з англійської, чеської, словацької і польської мов, відредагував більше 200 книг. Я вважаю, мені пощастило, що Валентин Олексійович  погодився бути редактором моїх п’яти книг. До   трьох з них він написав блискучі передмови», – розповів Роман Богданович.

IMG_5815 IMG_5828

Він зачитав уривок з передмови Валентина Корнієнка до своєї збірки «Зелені свята», куди увійшли перекладені з російської вірші Івана Буніна.

«Літературний талант, ба навіть геній, завжди ототожнюється з особою, яку ми звемо людиною з великої літери, тобто з абсолютним втіленням справедливості. Історія літератури показує, що не конче. Західного красного письменства сказане якщо й може стосуватися, то хіба дуже незначною мірою. Натомість із письменством московським справа складніша. Навіть найбільшим людинолюбцям тут інколи бракує такої широти душі, аби стати на бік поневоленого народу, що прагне виломитися з – під ярма. Надто якщо гвалтівник – їхня власна батьківщина. І як же це їх збіднює, принижує. Як програє навіть волелюбний Пушкін, сповнений віри, що «на обломках самовластья напішут наші імена», коли у кривому дзеркалі показує гетьмана Мазепу, возвеличує ката Петра або вигукує «Смирісь, Кавказ, ідет Єрмілов», супроти свого сучасника Шевченка, цього апостола правди і волі, якому полум’яна любов до України аж ніяк не боронить, ба велить заступитися за малі, але нескорені народи Кавказу. «Борітеся – поборете». Я зачитав цей фрагмент, щоб показати як у звичайній передмові Валентин Корнієнко порушує глобальну проблему», – зауважив Роман Богданович.

IMG_5768

Важливу роль зіграв у його житі і Петро Тимочко – поет, перекладач, публіцист, голова Тернопільської організації спілки письменників України у 1992 -1998 роках. Збірка Романа Ладики «Любов остання», яка вийшла у 2004 році, стала першою в  його перекладацькому доробку.

IMG_5864 IMG_5872 IMG_5882

На зібранні також виступили колеги-викладачі ТДМУ, зокрема доцент кафедри медичної фізики та лікувальної діагностики Валерій Дідух, завідувач кафедри медичної фізики діагностичного та лікувального обладнання, доцент Юрій Рудяк, доцент кафедри української мови Володимир Юкало, кандидат педагогічних наук Ігор Гаврищак, які висловили своє захоплення літературною творчістю Романа Ладики. Про його чудові переклади та вірші говорив музикант, бард, літератор і перекладач Олександр Марченко.

Директор бібліотеки Олена Проців подякувала Роману Ладиці за цікаве спілкування, побажала йому натхнення у викладацькій  роботі і літературній  творчості і висловила сподівання на нові творчі зустрічі.

Comments